Кличко віддав одіозному ексрегіоналу Шкілю підряд на метро на Сирець за 14 мільярдів
Найбільша будівельна угода цього року в «Прозорро» – це контракт «Київського метрополітена» на будівництво лінії метрополітену на житловий масив Виноградар вартістю 13,79 млрд грн.
В рамках цього підряду планують до кінця 2026 року перекласти інженерні мережі і комунікації (каналізація, електро, газопостачання, тролейбусні лінії тощо) із зони будівництва та побудувати дільницю від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з проміжною станцією «Мостицька».
Контракт без конкуренції отримала одна з найбільших будівельних компаній України – ТОВ «Група компаній «Автострада» Максима Шкіля. Раніше вона також без конкуренції отримала контракт на ремонт аварійного перегону між станціями «Деміївська» і «Либідська» вартістю 445 млн грн.
В ході проведення тендеру стало зрозуміло, що «Київський метрополітен» зробив низку вимог в своїй тендерній документації, які унеможливлювали участь багатьох інших компаній. Частина цих вимог була законною, тобто такою, що дозволена законодавством. А частину дозволив Антимонопольний комітет, відкинувши скарги інших будівельників.
Законні «заточки»
Читайте по темі: У Києві зафіксовано падіння уламків безпілотників, - Кличко
Найголовніша «заточка» законна. Замовник дав учасникам торгів лише три тижні на підготовку своїх пропозицій по проекту розміром майже 14 млрд грн. Це відразу унеможливлювало якісну підготовку тими фірмами, які не були включені в процеси ще до оголошення торгів. Один з потенційних учасників торгів вказав, що іспанська компанія «Cobra Instalaciones y Servicios» (велетенська група з будівельними проектами у 45 країнах світу) не встигає сама перекласти тендерну документацію з української мови та зробити свою пропозицію у відведений термін. Та просить продовжити строк підготовки хоча б на один місяць.
Однак «Київський метрополітен» відмовив іноземцям пославшись на те, що такі стислі терміни дозволені законом «Про публічні закупівлі» на період дії режиму воєнного стану.
Проти менших учасників ринку з України була застосована інша законна вимога. Метрополітен забажав, аби учасниками його тендеру розміром в майже 14 млрд грн були тільки ті фірми, чий обсяг доходу 2023 року становив не менш як 50 % від суми очікуваної вартості предмета закупівлі. Тобто майже 7 млрд грн. З усіх учасників ринку в Україні мільярдні суми під час вторгнення отримали дуже мало компаній, які зазвичай неактивно конкурують між собою. Це колишні лідери «укравтодорівського» картелю «Автострада», «Автомагістраль-південь», «Ростдорстрой» та «Онур конструкціон».
Один з бажаючих взяти участь в торгах учасників ринку просив замовника «взяти до уваги факт, що в нашій країні триває військовий стан та країна переживає складі економічні часи. Всі підприємства перебувають в надзвичайно складних фінансових умовах господарювання». Але метрополітен відмовився зменшувати цю вимогу на тендер могли подати заявки тільки ті будівельні компанії, що минулого року мали дохід під 7 мільярдів гривень.
Антимонопольна індульгенція
ТОВ «Будівельно-транспортне підприємство «Міськбуд інвест» подало скаргу в Антимонопольний комітет на інші вимоги замовника. В тому числі вона вказувала, що планує стати учасником консорціуму «Інтератомінжиніринг» (цей консорціум очолює Дмитро Єрьомін, один з керуючих партнерів проекту Unit.city Василя Хмельницького).
Це б дозволило заявитись на торги об’єднанню фірм з річним доходом, що б відповідав вимогам замовника. Однак метрополітен вимагав, щоб консорціум не тільки був зареєстрований в ЄДРЮО, але й отримав дозвіл на концентрацію та узгоджені дії або висновок АМКУ щодо відсутності необхідності отримання такого дозволу.
Консорціум на момент проведення тендеру не мав такого дозволу, і дорікнув метрополітену, що той дозвіл не вимагається законом «Про публічні закупівлі». Однак замовник і АМКУ заявили, що така вимога є в іншому законі «Про захист економічної конкуренції», і відмовили скаржнику.
Також «Міськбуд інвест» скаржився на надмірні вимоги метрополітену щодо головного інженера учасника торгів. Замовник хотів аби він мав документ про знання правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв, з електробезпеки (для допуску до роботи в електроустановках напругою до та понад 1000 В (не нижче IV (четвертої) групи)), з надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків або першої допомоги потерпілим, з пожежної безпеки.
Скаржник зазначив, що спеціалізовані навчання проходять працівники, які фактично здійснюють роботи підвищеної небезпеки або ж згідно з вимогами посади несуть відповідальність за охорону праці. Але Антимонопольний комітет вирішив, що скаржник не довів, що ці вимоги щодо головного інженера заважають фірмі взяти участь в торгах. Тобто в уявному світі АМКУ і метрополітену головні інженери компаній, що йдуть на торги розміром 14 млрд грн мають отримати дозволи на те, що вони не будуть точно робити – працювати крановщиком чи електриком.
Читайте по темі: АРМА знайшло майже 400 млн грн на рахунках компаній, що підозрюються у махінаціях із держзакупівлями
Також «Міськбуд інвест» та фірма «Ньюхаус» скаржились в АМКУ щодо вимоги про наявність у учасників торгів сертифікатів щодо систем управління якістю, екологічного управління, протидії корупції та управління охороною праці згідно відповідних ДСТУ ISO.
В скаргах було вказано, що сертифікація ДСТУ ISO не є обов’язковою на території України. Тобто бізнес отримує їх за бажанням. А оскільки тендер на будівництво метро є дуже швидким, то фірми не встигнуть навчити спеціалістів, впровадити в дію провести аудит і виконати багато інших дій, що вимагає значних фінансових і часових витрат, які неспівставні з термінами проведення процедури закупівлі. Далі цитати зі скарги «Міськбуд інвесту» до АМКУ:
«З іншого боку можна легко придбати будь який сертифікат ДСТУ ISO у вигляді «папірця» за 24 години, в чому ви можете переконатись ввівши в пошукову систему запит «ДСТУ ISO придбати».
Виходячи з вище сказаного, наявність сертифікатів ДСТУ ISО аж ніяк не підтверджує наявності працюючої системи на яку він виданий, тому Скаржник вважає вимогу пункту 6.1.15. Розділу 6 Документації і п. 7.14 додатку 4 Документації необґрунтованою і такою, що лише звужує коло потенційних учасників…
Як доказ Скаржник надає посилання з вищезазначеним запитом в пошуковій системі Google.
Скаржник вважає, що в такому формулюванні ця умова може бути виписана Замовником для конкретного учасника, який в подальшому може використати цю умову для отримання рішення Комісії чи судового рішення щодо визнання такого учасника переможцем за формальними ознаками.
Зокрема, для Скаржника ТОВ «БТП «МІСЬКБУД ІНВЕСТ», є не припустимим купівля сертифікату ДСТУ ISO у вигляді «папірця». Разом з тим, виконати справжню сертифікація ДСТУ ISO, з огляду на процедури сертифікації систем управління і кінцевий строк подачі тендерних пропозиція не вистачає часу.
Таким чином Замовник обмежує право Скаржника на добросовісну конкуренцію у порівнянні з тими учасниками, які вже пройшли сертифікацію ДСТУ ISO та тими хто не соромиться придбати сертифікат ДСТУ ISO у вигляді «папірця».
Але це не вплинуло на замовника і АМКУ та вимога залишилась.
Ітого
В результаті «Автострада» Максима Шкіля виявилась єдиним учасником торгів та забрала підряд, запропонувавши символічну знижку 1% по відношенню до очікуваної ціни.
В договорі вказано, що на цей рік «Київський метрополітен» передбачив фінансування у розмірі 150 млн грн з загальної ціни 13,79 млрд грн. Решта коштів і графіки виконання різних робіт мають визначатись додатковими угодами.
Юрій Ніколов, «Наші гроші»
Читайте по темі:
