Компанія з орбіти «КСМ-Груп» вимагає від Києва до 954 мільйонів гривень за пайову участь і мережі

ТОВ “Гідроінж-Буд”, яке входить до орбіти забудовника “КСМ-Груп”, намагається в судовому порядку стягнути з бюджету Києва 622,3 млн (потенційно сума може зрости до 954,3 млн гривень). 

Про це повідомляє Київвлада

Йдеться про кошти, які компанія сплатила в якості пайового внеску за зведення частини ЖК “Кришталеві джерела” і витратила на будівництво біля нього інфраструктури, яку наразі використовують “енергетики” (плюс пеня, інфляційні втрати тощо). У ТОВці зазначають, що свого часу вона змушена була укласти з КМДА договори пайової участі, але тепер компанія вирішила компенсувати свої “збитки” – через будівництво мереж за власний рахунок. На цю ситуацію вже звернули увагу представники активної столичної громадськості, які збираються слідкувати за ходом вказаної судової справи. Вони планують розібратися, що саме з інфраструктури було збудовано на вказаній території, що можна зарахувати в якості пайового внеску, які вимоги були в законодавстві на момент підписання пайових угод тощо. 

Найближчим часом Господарський суд Києва має розглянути справу 910/7132/25, в рамках якої ТОВ “Гідроінж-Буд” вимагає визнати недійсними два договори пайової участі та стягнути з міського бюджету Києва як мінімум 622,3 млн гривень.

Відповідачами у цій справі виступають Київрада, Департамент економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА) і Національна академія наук (НАН) України. Підготовче засідання суду заплановане на 24 грудня 2025 року. 

Читайте по темі: У столичних багатоповерхівках одна за одною лопаються труби: мешканці скаржаться на масштабні потопи

Про що спір

27 лютого і 21 вересня 2020 року між ТОВ “Гідроінж-Буд” і Департаментом економіки та інвестицій КМДА було укладено два договори пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури Києва. Відповідно до цих угод, компанія зобов’язалася сплатити до міського бюджету кошти за “будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Метрологічна” – йдеться про житловий комплекс “Кришталеві джерела” (девелопер – “КСМ-Груп”), замовником якого виступало ТОВ “Гідроінж-Буд” і який зводився на землі, що знаходиться в користуванні НАН України. Про які саме черги цього ЖК і яку саме суму йшлося, наразі у відкритих джерелах інформація відсутня, але ці кошти столична влада теоретично мала б направити на те, щоб підвести комунікації до вказаного комплексу, ремонтувати і утримувати дороги тощо. Надалі, схоже, ТОВ “Гідроінж-Буд” сплатило ці кошти до столичної скарбниці, але наразі у компанії вирішили повернути і їх, і інші кошти, витрачені нею. Саме у зв’язку з цим у першій половині 2025 року було подано вищезгаданий позов до столичного госпсуду.

Так, у компанії зазначають, що ні вона, ні відповідачі “не діяли вільно, а укладення таких договорів пайової участі не відповідало їх волі” – мовляв, цього лише вимагало діюче на той час законодавство. 

Також у “Гідроінж-Буді” підкреслили що при здійсненні ним житлової забудови на вказаній території також на замовлення цієї компанії було споруджено теплові, водопровідні, газові та електричні мережі, а також мережі теплопостачання та каналізаційні інженерні мережі, при цьому – навіть поза межами земельної ділянки замовника. І наразі ПАТ «Київгаз», ПрАТ «АК «Київводоканал», КП “Київтеплоенерго” і ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» користуються об’єктами, побудованими за рахунок замовника будівництва ЖК “Кришталеві джерела”. Таким чином, на переконання керівництва ТОВ “Гідроінж-Буд”, компанія звільняється від сплати пайової участі, ба більше – їй має бути відшкодовано витрати на будівництво мереж поза межами території забудови.

Спочатку компанія висунула вимогу щодо стягнення з бюджету столиці 622,3 млн гривень. До цієї суми увійшли кошти, які мають бути стягнені внаслідок визнання недійсними договорів пайової участі (схоже, це вже сплачені кошти, 31,7 млн гривень), а також кошти, витрачені на будівництво мереж (162,6 млн – основний борг, 131,9 млн – інфляційні, 27,9 млн – 3% річних і 268,1 млн гривень пені). Але надалі ТОВ “Гідроінж-Буд” подало до суду заяву про збільшення позовних вимог до суми близько 954,3 млн гривень – після того, як компанія перерахувала, скільки нею було витрачено (212,8 млн – основний борг, 225,4 млн – інфляційні, 44,5 млн – 3% річних і 436,7 млн – пеня). Але поки що господарський суд не прийняв заяву компанії про збільшення позовних вимог.

Столичний юрист і правозахисник Олександр Дядюк вважає, що громадськості потрібно детально вивчити цю історію. За його словами, у минулі роки вже були прецеденти, коли забудовники намагалися в судовому порядку витребувати з міського бюджету кошти, начебто витрачені на облаштування інфраструктури біля зведених ними комплексів, однак столичній владі вдавалося все ж захистити інтереси громади. Одним із аргументів було те, що у різні періоди діяло різне законодавство, яке регулювало, що саме може зараховуватися в якості пайових внесків.

“Ця справа дуже цікава. Я збираюсь підтримати громадськість, хочу з цим усім розібратися. Бо у різні періоди діяли різні положення в законодавстві [щодо пайових внесків]. Крім того, потрібно з’ясувати, коли всі ці інфраструктурні об’єкти були збудовані, щоб розуміти, чи не пройшов строк позовної давності. Також треба розібратися, що саме було збудовано, бо за законодавством не всі об’єкти зараховуються [в якості виплати пайових внесків]”, – розповів КВ Олександр Дядюк.

Контекст 

ЖК “Кришталеві джерела” є одним із найбільших житлових комплексів столиці, якщо не найбільшим – як за кількістю будинків, так і за площею зайнятої території. Він почав зводитися півтора десятиліття тому, перші будинки були введені в експлуатацію в 2013-ому, востаннє будинки вводилися в експлуатацію в 2022-ому, а декілька будинків знаходяться на різних етапах готовності (від проєкту до оздоблювальних робіт). Усього ЖК складатиметься з понад чотирьох десятків будинків (за різними даними – 43 або 45). 

Цей комплекс займає територію площею понад 38,7 га. Користувачами відповідних земельних ділянок є Національна академія наук України та підпорядкований їй Інститут зоології ім. Шмальгаузена (одна ділянка площею 1,1 га). Замовниками будівництва виступають відразу три компанії – вищезгадане ТОВ “Гідроінж-Буд”, ТОВ “Інтербуд-ТМ” і ТОВ “Юг-проект” (ці компанії є замовниками будівництва на різних ділянках, але по факту поки що будинки зводилися на замовлення лише перших двох ТОВок). Вони залучалися до проведення робіт на різних підставах – у т.ч. шляхом укладання договорів з НАН України, згідно з якими забудовники мали б передати академії певні відсотки житлових площ.

Читайте по темі: Дубльовані договори й завищені ціни: Нацполіція вивчає схеми КП «Плесо» на десятки мільйонів гривень

Навколо цієї забудови неодноразово виникали різні скандальні ситуації. Наприклад, кілька років тому КМДА намагалася в судовому порядку скасувати право користування однією з ділянок під цим ЖК (кадастровий номер – 8000000000:79:122:0005, площа 14,17 га) за все тими ж ТОВ “Гідроінж-Буд” і ТОВ “Інтербуд-ТМ”. У столичній мерії переконували служителів Феміди у тому, що лише КМДА може розпоряджатися ділянками державної форми власності на території Києва, але аж ніяк не НАН. Однак успіхів чиновників не мали, і у 2021 році їм було відмовлено в задоволенні відповідного позову.

Що відомо про забудовника

За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Гідроінж-Буд” було зареєстроване у червні 2007 року. Його керівницею є Світлана Бурковська, засновницями та кінцевими бенефіціарками – мешканці міста Біла Церква Київської області Тетяна і Ольга Черненко.

Youcontrol відносить цю компанію до корпоративної групи “КСМ-Груп” (девелопер ЖК “Кришталеві джерела”), яка об’єднує близько шести десятків компаній, зайнятих у сферах проєктування та будівництва житлових масивів, інфраструктурних об’єктів, мостів, доріг тощо. Ключові особи даної групи – Арсеній та Сергій Копистири, Наталія Возна, а також вищезгадані Ольга і Тетяна Черненко.

За даними відкритих джерел, Арсеній Копистира є зятем Михайла Вербенського – генерала-полковника міліції, діючого очільника Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ (МВС) України, екскерівника Головного штабу МВС (у 2005-2007 та 2014-2015 роках) та ексчлена Центральної виборчої комісії (2018 рік). Також відомо, що Арсеній Копистира як мінімум до 2020 року викладав у Київському національному інституті ім. Т.Г. Шевченка. 

Не менш цікавою є і особистість його брата – Сергія. Останній є одним із обвинувачених у справі щодо пропозиції неправомірної вигоди тепер вже ексочільнику Мінінфраструктури Олександру Кубракову (також був віце прем’єр-міністром з відновлення України) за “допомогу” в забудові землі на вул. Тираспільській, 43 в Києві. 

Наразі Національне антикорупційне бюро (НАБУ) вже встановило, що Сергій Копистира, який називав себе фактичним власником ТОВ “Сітігазсервіс” (потенційний забудовник цієї землі), просив згаданого посадовця в обмін на квартири не тільки не розривати договір щодо будівництва житлового комплексу за вказаною адресою, а й надати деякі інші “послуги”. Зокрема, Копистира, мовляв, сподівався, що міністр посприяє йому в передачі під забудову сусідніх земельних ділянок, у виділенні коштів з держбюджету на модернізацію електричних мереж на них, в отриманні МУО на проєктування будівництва, які профільний департамент КМДА відмовився надавати, тощо. При цьому, Кубракову начебто було обіцяно збільшення розміру хабара – на додачу до 15 квартир, які вже були “переписані” на його “довірену особу”.

Компанії з орбіти “КСМ-Груп” активно ведуть забудову земель Києва – зокрема, тих, які перебувають у користуванні НАН України та підпорядкованих академії структур. У першу чергу йдеться про територію в районі місцевості Феофанія (Голосіївський район столиці) – саме там наразі будуються 4 із 6 житлових комплексів, девелопером яких заявлено “КСМ-Груп”. І реалізація цими забудовниками таких проєктів супроводжується скандалами, судовими розглядами і протестами з боку громадськості. 

Наприклад, правоохоронці розслідують факти можливих порушень законодавства при забудові більш ніж 6,9 га землі на вул. Василя Степанченка та та бульв. Академіка Вернадського у Святошинському районі (її користувачами є структури все тієї ж НАН України). Правоохоронці встановили, що компанії, які входять до складу “КСМ-Груп”, вирішили зводити тут житлові будинки (такий чи такі ЖК поки не мають офіційної “брендованої” назви) попри те, що Генплан Києва це забороняє, цільове призначення відповідних земельних ділянок зовсім не дозволяє зведення на них житла і забудовники не мають відповідних дозволів від ДІАМ. 

Цікавим є і те, що КМДА у 2021 році дозволила проєктувати в даній локації лише реконструкцію нежитлових будівель (а зовсім не будувати висотне житло), але забудовники змогли домогтися в судах рішення про внесення суттєвих змін у відповідні МУО. У столичній прокуратурі з цим раніше категорично не погоджувались і зазначали, що Департамент містобудування та архітектури КМДА явно “вибудовував” неякісну лінію захисту в цьому судовому процесі.

У свою чергу Генпрокуратура в рамках двох судових справ намагається повернути державі ділянку площею 5,69 га на просп. Академіка Глушкова, 65 (територія біля НПП “Голосіївський”). Йдеться про землю, на якій вишезгадане ТОВ “Юг-проект”, що також входить до орбіти “КСМ-Груп”, планує звести житлові багатоповерхівки. Головні претензії правоохоронців у тому, що КМДА не погоджувала відведення землі під таку забудову, а Київрада без належних підстав змінила в інтересах забудовників категорію землі. У Генпрокуратурі зазначають, що забудовувати дану заповідну територію взагалі не можна, адже вона більш ніж на 96,6% покрита зеленими насадженнями, які будуть знищені під час проведення відповідних робіт. 

Паралельно з цим “Юг-Проект” добивається “коригування” МУО на проєктування цієї забудови, яке б дозволило компанії зводити на даній території будівлі висотою до 31 поверху замість погоджених КМДА 14-15 поверхів. Наразі забудовник чекає результатів експертизи, яка має чітко визначити, чи підлягає ця земля житловій чи громадській забудові і чи не входить до складу НПП “Голосіївський”.

При цьому, в столиці й раніше виникали багатомільйонні судові спори на фоні сумнівних вимог різних компаній до міської влади. Наприклад, у травні 2025 року була поставлена крапка у майже семирічній судовій справі про стягнення з бюджету Києва 24,46 млн доларів США (671,5 млн гривень) на користь ТОВ “Київ Термінал”, яке ще в 2007 році отримало можливість відреконструювати Харківську площу за інвестдоговором із КМДА. У компанії вимагали компенсувати їй збитки, які вона начебто понесла через розірвання угоди в 2013-ому. Такі суми витрат ексінвестор пояснював, зокрема, тим, що йому довелося брати кредит на виконання робіт і витратитися на землевпорядні роботи, які стали “даремними”. 

Однак, хоча в КМДА на початковому етапі сприяли ексінветору, служителі Феміди зайняли сторону громади. Причиною цього стало у першу чергу те, що власник “Київ Терміналу” – бізнесмен Тамаз Сомхішвілі – має громадянство РФ, а тому, зважаючи на потенційні позови України щодо стягнення коштів з країни-агресора, було вирішено, що ця компанія “обійдеться”. Цікавим є і те, що раніше Сомхішвілі отримував звинувачення у роботі на оборонний комплекс Росії. 

Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник (на колажі). Діяльність цього структурного підрозділу наразі особисто контролює Віталій Кличко.

НАН України з жовтня 2020 року очолює Анатолій Загородній. Раніше, з 1962 року президентом академії був Євген Патон, який помер в серпні 2020 року.

Автор: Олександр Глазунов